K wobsahej skočić

Rusińska rěc

Z Wikipedije
(pósrědnjone z boka „Rusińšćina”)
русиньскый язык
rusińska rěc
kraje Ukraina, Słowakska, Wojwodina (Serbiska)
powědarje 70 000 (2001-2013)[1]
znamjenja a klasifikacija
klasifikacija indoeuropske rěcy
słowjańske rěcy
pódzajtšnosłowjańske rěcy
rusińska rěc
pismiki kyriliski alfabet
oficielny status
oficielna rěc Wojwodina, jaden ze 6
rěcne kody
ISO 639-3 (SIL):

rue

Wikipedija
Emblem Wikipedije Woglědaj k wikipediji rue.wikipedia.org!
Wobźěłaś
p • d • w

Rusińska rěc, rusińšćina (rusiń. русиньскый язык, руски язик) powěda se ako mjeńšynowa rěc we wšakorakich wariantach w Pólskej (łemkowšćina), Słowakskej, w zakarpatskich stronach Ukrainy a we Wojwodinje (Vojvodina/Војводина, awtonomna prowinca w Serbiskej). Mimo togo su mjeńše kupki rěcnikow teke w Hungorskej a Rumuńskej. Rusińska rěc licy do pódzajtšnosłowjańskich rěcow, ma pak mócne pódwjacornosłowjańske (we Wojwoźinje teke jugosłowjańske) wliwy.

Zarědowanje rusińskeje rěcy jo historiski mjazy rěcnje ako teke politiski zwadne. W běgu 19. lětstotka su se mjazy rěcywědnikami někotare pšašanja k klasifikaciji pódzajtšnosłowjańskich dialektow narěznuli, kótarež se w dłujkozajtšnych (Karpatach) regionach kralejstwa Hungorskeje a w susednych stronach kralejstwa Galiciskeje a Lodomerije powědali. Z toś tych pśepytowanjow su se wudali tśi głowne teorije:[2]

  • Někotare linguisty su twarźili, až dejali se pódzajtšnosłowjańske dialekty Karpat ako specifiske wariety ruskeje rěcy klasificěrowaś.
  • Druge linguisty su argumentěrowali, až dejali se toś te dialekty ako pódwjacorne wariety samostatneje ukrainskeje rěcy klasificěrowaś.
  • Tśeśa kupka jo twarźiła, až su toś te dialekty specifiske dosć, aby se ako samostatna pódzajtšnosłowjańska rěc pśipóznała.

Njeglědajucy na tute rěčne rozestajenja je oficiálna terminologija awstrisko-hungorskeje monarchije, kótaraž je Karpatow kněžyła, njezměnjona. Za awstrisko-hungorske sprawozjistwo je ceła pódźajnosłowjańska rěč w granicach monarchije klasyfikowana jako ruteniska rěč (nim. ruthenische Sprache, hun. Rutén nyelv), zestarjony a wót wenka wótwóźony termin, kótaryž je był hyšći až do 1918 wužywany.[3]

Głowny kontinuum rusińskich wariatow se wupśestrěwa wót Transkarpatiskeje pśez Karpatow na pódwjacor až do krotkozajtšneje Ostpolskeje a do pódzajtšneje Čajkeje a twóri strona, kótaraž se pomjenijo ako Karpatenrutheniska. Ako kužda rěc rozeznawaju se wšykne tśi głowne wariaty Rusynow nastupajucy fonologiju, morfologiju a syntaksu a wobsejźe wšake jadnorazne pśiznamjenja, mjaztym až wopśimjeju teke swójske, mócnjej lokalizěrowane pódwarije. Jo powšyknje pśipóznate, až kontinuum Ruthena historiski ako łemkowska a bojkowska znatych varietow wopśimjejo, a jo teke daloko pśipóznate, až to pla hucul-varieta kulminěrujo abo toś ta zamknjo, kótaraž "njejo per se k rusińskej kontinuumje, ale linguistiska warianta pśedstaja ... Lěpjej ako dialekt ukrainskego wiźeś". Ako pódwjacornostawórny cłonk pódzajtšnosłowjańskeje rěcneje familije jo jen na zakłaźe dłujkeje interakcije z lokalnymi rěcami pólšćina a słowakšćina teke někotare pódwjacornosłowjańske pśiznamjenja pśewzeła, kótarež su za pódzajtšnosłowjańske rěcy jadnorazne.[4]

Po rozpušćenju Sowjetskego zwěza w lěće 1991 su se moderni standardy mjeńšynowych pšawow pónědźi wob wšěch Pódzajtšnych Europje wobstawili, čto su nakładowali wóspoměc na nastoj ojazyka rusynskej w někotarych statow. Jako naslědki Jugosłowja po Serbiska a Chorwatska dalj přijmili rusyn ako oficielnje mjeńšina rěč.

Wědcy ze snědonjšeho Instituta za slawistiku a balkansku studiju w Moskwje (nyní Institut za slawistiku Ruske akademije wědomosći) su w lěće 1992 oficielnje spóznali rusińšćinu jako samostatnu rěč a twórili specialistow na studij. Te studije su byli financně wspóněreni ze strony Rusojske akademije wědomosći.

Od lěća 1995 jo rusińšćina jako mjeńšina rěč w Słowakskej spóznata, a ma oficiłny status w gmejnach, kde wěcej jak 20 procentów ich mieszkańców to rěc rozmawja.

Ukrainske statne zastojnstwa njepóznaju Rusin ako samostatnu etniju, njewótwisnje wót togo, kak se Rusy sami identificěruju. Ukraina ma rušćinu oficielnje za dialekt ukrainskego. W lěśe 2012 jo stajiła Ukraina nowu kazń płaśiwosć, rusińšćinu ako jadna z někotarych mjeńšynowych a regionalnych rěcow pśipóznata, ale toś ta kazń jo se 2014 za njewujasnjuła. Rusińšćina jo pśez Europejsku chartu regionalnych abo mjeńšynowych rěcow w Bosniskej-Hercegowinskje (2011), Chorwatska (1997), Hungorska (1998), Rumuńska (2008), Pólska (ako łemkowska rusińska rěc, 2009), Serbiska (2006) a Słowakskej (2002) oficielnje ako šćitana mjeńšynowa rěc pśipóznata.

Pólska Łemkowska rusińska
Того року одбыла ся уж друга стріча габурскых родаків, котрых на Сільському уряді в Габурі 8. липця 2006, на ридни земли привитал староста села М. Ющік. Щиры слова подякы і гордости за шыриня доброй славы свого села, витаня медже довго невидженыма родаками, спомины давных часив, Габури, родини і традициі были не лем на стрічи родаків, але і на цілим дводньовим культурно-суспільним і спортовим сьвяті, яке ся одбыло під назвом «Габура співає і спортує».

Słowakska Prešovska rusińska
Того року ся одбыла уж друга стріча габурскых родаків, котрых на Сельскім уряді в Габурі 8. юла 2006, на роднім ґрунті привитав староста села М. Ющік. Слова до душы, подякы і гордости за шыріня доброго хыру о своїм селі, витаня довго невидженых родаків, споминаня на давны часы, на Габуру, на родину і традіції мали свій простор нелем на стрічі родаків але і на цілій двадньовій културно-сполоченьскій і шпортовій акції, яка ся одбывала під назвом: «Габура співає і шпортує.»

Serbiska Panońska rusińska
Того року ше одбуло уж друге стретнуце габурчанох по походзеню, хторих у Валалским уряду, у Габури 8. юлия 2006. року, на родней груди привитал староста валалу М. Ющик. Щири слова, подзековносц, пиха и гордосц пре добри глас о своїм валалу, витаня длуго нєвидзеней родзини, здогадованя на давни часи, на Габуру, на родзину и традицию, мали свойо место нє лєм на стретнуцох родзини, алє и на цалей дводньовей културно-уметнїцкей и спортовей програми хтора ше одбувала под назву: «Габура шпива и шпортує».

Ukraina Podkarpatska rusińska
Того года ся удбыла друга встріча габурськых родаку, котрых на селищному урядови в Габурови 8. юла 2006, на руднуй земли поздоровив староста села М. Ющік. Слова ид души, дякы ай гордости за поширіня доброї славы свойого села, поздоровліня довго невидженых родаку, нагадованя за давні часы, Габуры, родины ай традіцій мали місто не лем на встрічі родаку, айбо и на ціле двадньовному културно-сполочинському тай шпортовному сятови, котроє удбывало из имньом «Габура співат ай занимат ся шпортом»..

Ukraina Ukrainska
Того року відбулася друга зустріч габурських земляків, яких на Сільському уряді в Габурі 8 липня 2006 року, на рідній землі привітав староста села М. Ющік. Щирі слова подяки й гордості за поширення доброї слави свого села, вітання довго не бачених земляків, спомини давніх часів, Габури, родини та традицій мали місце не лише на зустрічі земляків, але й на дводенному культурно-суспільному та спортивному святі, яке відбувалося під назвою «Габура співає та займається спортом».

Zjadnośone kralojstwo Engelšćina
That year, the second meeting of fellow countrymen from Gabura took place, and the village headman M. Yushchik welcomed them to their native land at the Village Government in Gabura on July 8, 2006. Sincere words of gratitude and pride for spreading the good fame of their village, greetings from fellow countrymen who had not been seen for a long time, memories of old times, Gabura, family and traditions took place not only at the meeting of fellow countrymen, but also at a two-day cultural, social and sports festival, which was held under the title "Gabura sings and does sports."

  1. ↑ Rusyn at Ethnologue (25th ed., 2022)
  2. ↑ Magocsi & Pop 2005, p. 276-281.
  3. ↑ Moser 2018, p. 87-104.
  4. ↑ Pugh 2009, p. 3-4.
Z https://dsb.wikipedia.org/w/index.php?title=Rusińska_rěc&oldid=146801